кабінет

1. Приміщення в установах, підприємствах або житловому будинку, призначене для роботи, занять, прийому відвідувачів.

2. Сукупність міністрів, керівників центральних відомств у складі уряду; уряд певного складу або в певний період (наприклад, Кабінет Міністрів України).

3. Збірка предметів, колекція (переважно наукова або художня), а також шафа або спеціальне приміщення для її зберігання (застаріле).

4. Спеціально обладнане приміщення в наукових, навчальних або лікувальних закладах для проведення досліджень, практичних занять, медичних процедур (наприклад, фізичний, зуболікувальний кабінет).

Приклади:

Приклад 1:
Мене завжди приймали дуже радо й привітно, я б сказала, навіть із ніжністю, але я відчувала різницю сфер… Та я любила просторий, завалений паперами робочий кабінет Павла Григоровича, милувалася портретом його матері, що висів на стіні в їдальні, — сувора і разом з тим лагідна краса обличчя, освітленого зсередини внутрішнім вогнем. Павло Григорович просив мене грати на фортепіано і слухав, нахиливши набік голову і сприймаючи кожен нюанс.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”