жонглювання

1. Майстерне підкидання та ловіння кількох предметів (наприклад, м’ячів, булав, кілець) однією чи двома руками у вигляді циклічної вправи, що є цирковим або естрадним мистецтвом.

2. Переносно: вправне, часто нещире або маніпулятивне поводження з фактами, цифрами, словами, поняттями з метою створення певного враження або досягнення своєї мети.

Приклади:

Приклад 1:
А все загалом — і жонглювання дзвінким словом, і сальто-мортале думок, і… стилістично-архітектонічні, і дешевенький, давно нам відомий бляшаний патос, і посилання з перших же рядків на пріорітет Маяковського, а в останніх на Хлєбнікова, — все свідчить про незжите замилування російським футуризмом і намагання нав’язати саме звідти традицію, про нездорове трюкацтво, циркацтво. Може, за цим криється ще щось і поважніше.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”