женучи

1. (діал., рідк.) Те саме, що женучися — форма дієслова женути (женутися) у значенні швидко бігти, мчати, поспішати; переслідувати, гнати когось або щось.

2. (у спеціальному вживанні) Може виступати як власна назва або термін, що позначає процес активного переміщення, напруженого руху або механічного штовхання, витіснення чогось (наприклад, у техніці, металургії).

Приклади:

Приклад 1:
Ціплять зуби погоничі, женучи від себе зневіру та смуток. Все так, а не інакше.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”