женихання

1. Дія за значенням дієслова “женихатися” — процес сватання, залицяння чоловіка до жінки з метою одруження.

2. Розм. Період, коли хтось активно шукає собі наречену або нареченого, має намір одружитися.

3. Перен., розм. Тривалі, неквапливі або недолугі спроби домогтися чогось, затяжні переговори або невирішальні дії.

Приклади:

Приклад 1:
Ти бачиш, як тебе люблю; Нащо се наше женихання, Коли тебе навік гублю? Рутулець Турн тебе вже свата, За ним, бач, тягне і Амата, І ти в йому находиш смак.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Приказував тобi, що тiльки кого полюбиш, зараз менi скажи прямо, а я, побачивши, що воно таке є, так би дiло i кiнчав; коли б менi не годивсь, то я б тобi сказав: не треба, не знай його; а коли ж би годився, то б йому поперед усього сказав би, щоб i ти не знала: присилай, козаче, за рушниками; затим, що поки до сватання, так щоб не було у вас нiякого женихання, бо воно до добра не доводить. Щастя i твоє, i наше з Настею, що Василь такий чесний i богобоязний, а другий i незчулася б, як би нав’язав тобi камiнь на шию, що й повiк би його не зняла, хiба б з мосту та у воду.
— Самчук Улас, “Марія”