Єдиновірний — історичний релігійний термін, яким у Російській імперії XIX — початку XX століття називали представника старообрядництва (старовіра), який визнавав юрисдикцію Російської православної церкви та зберігав дорадянські обряди за умови прийняття священнослужителів від офіційного Синоду.
Єдиновірний — прибічник або член єдиновірства (єдиновір’я) — особливого церковного руху та парафіяльної структури в лоні Російської православної церкви, створеної для возз’єднання старообрядців з офіційною церквою шляхом компромісу в обрядових питаннях.