1. (істор., військ.) Солдат або унтер-офіцер, який у піхотних частинах армій ряду європейських держав (зокрема, у Франції та Російській імперії XVIII–XIX ст.) ніс спереду військового підрозділу жалонерний прапор (жалонерку) — невеликий джерепоподібний стяг на довгому держаку, що вказував місце для збору та шикування підрозділу, а також виконував функції орієнтиру на полі бою.
2. (переносно, рідко) Той, хто йде попереду, вказує шлях або напрямок; провідник, попередник.