1. Пов’язаний одночасно з артикуляцією (рухами мовленнєвих органів) та акустичними характеристиками (фізичними властивостями звуку), що стосується способу утворення та звучання мовних одиниць.
2. У фонетиці: характеристика, що описує приголосний звук за місцем і способом його творення (артикуляційна ознака) та за його частотними, тембральними та іншими фізичними властивостями (акустична ознака).