їстки

Приклад 1:
А Ориш­ка – ста­ра вже,- нез­ду­жа­ла – тільки й то­го, що дог­ля­дає ди­ти­ни… Як літком не­має Мотрі до­ма,- ба­ба зва­рить йо­му їстки, дог­ля­не, й на­го­дує, й спа­ти по­ло­жить, кот­ка співає… А й ди­ти­на ж то вий­шла – на сла­ву! Пов­но­ви­де, чор­ня­ве, го­ло­ва­те, ро­зум­не… Тільки якесь не­ве­се­ле, вовч­ку­ва­те, ти­хе.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”