Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, за якого щось має лише одну зміну, варіант або форму; відсутність альтернативних версій чи модифікацій.
- (Техніка) –
У техніці, інформатиці або організації процесів — режим або принцип роботи, що передбачає лише одну зміну (чергу) праці, на відміну від дво- чи багатозмінності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однозмінність, р. однозмінності, д. однозмінності, з. однозмінність, о. однозмінністю, м. однозмінності, к. однозмінносте