1. Набувати вигнутої, зігнутої форми; згинатися дугою, аркою.
2. Згинати свій стан, тіло або його частини, роблячи рух, що надає їм вигнутої форми; викривлятися.
3. Розм. Виявляти надмірну ввічливість, улесливість; низько кланятися, заискувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Набувати вигнутої, зігнутої форми; згинатися дугою, аркою.
2. Згинати свій стан, тіло або його частини, роблячи рух, що надає їм вигнутої форми; викривлятися.
3. Розм. Виявляти надмірну ввічливість, улесливість; низько кланятися, заискувати.
Приклад 1:
Вони мовчки підійшли до самої естради, обнялись і почали вигинатися прямо перед музикантами. * 62 Дама була вища і повна.
— Зеров Микола, “Камена”