дамочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова «дама» — жінка аристократичного, вищого кола, що відрізняється вишуканістю, вихованістю та витонченими манерами.

2. (переносно) Жінка або дівчина, яка поводиться надто витончено, злегка манірно, з претензією на аристократизм або особливу вишуканість; часто з відтінком іронії або легкого зневажання.

3. (карткові ігри) Одна з гральних карт, що зображує жінку; жартівлива або розмовна назва карти «дама» (наприклад, пікова дамочка).

Приклади:

Приклад 1:
Тепер в музеях Пушкіна зі стін очима кліпає, за віяло ховається, коли екскурсовод ні-ні та її скаже: – Ось вона, та сама світська дамочка, котра цькувала генія. Нікчемна, а й вона отрути жменьку вкинула, де наклепи варилися, і є в його загибелі також її вина.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”