Древослів

Словник Української Мови

вибійчаний

[ʋɪbijt͡ʃɑnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Який стосується вибійки (підземної гірничої виробки), призначений для неї або знаходиться у вибійці.

  2. (Геологія) –

    Який стосується процесу вибійки (видобування корисної копалини шляхом відділення від масиву гірської породи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибійчаний, р. вибійчаного, д. вибійчаному, з. вибійчаного, о. вибійчаним, м. вибійчанім

Більше записів