1. (діал.) З великими зусиллями, наполегливістю здобути, отримати щось; виборювати.
2. (перен., рідк.) Подолати, перемогти щось (наприклад, хворобу, почуття); виборотися.
Приклади:
Приклад 1:
Хай почують про страдницький шлях свого колеги, який ходив з ними одними коридорами, пив з тих самих джерел, але зумів — на відміну від багатьох — вибороти собі поставу «прямостояння» (його вислів). Хай пролунають у цих стінах його вірші, пристрасні й інтелектуально заглиблені!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
