Древослів

Словник Української Мови

глибокий

Буква

1. Який має велику глибину, значну протяжність від поверхні донизу або від краю всередину; протилежне до мілкого, поверхневого.

2. Розташований на значній глибині, далеко від поверхні або входу; віддалений, сховений.

3. Дуже сильний за ступенем вияву, інтенсивний; надзвичайний, великий.

4. Який досяг високого ступеня розвитку, дуже ґрунтовний, серйозний; фундаментальний.

5. Проникливий, здатний до серйозного аналізу та розуміння сутності явищ; мудрий, продуманий.

6. Повний внутрішнього змісту, важливий за суттю; значущий, небанальний.

7. Дуже сильний за інтенсивністю відчуття або переживання; щирий, справжній (про почуття).

8. Надзвичайно поринулий у щось, зосереджений на чомусь; абстрагований, задумливий.

9. У фразеологізмах та стійких виразах: що позначає крайній ступінь, повноту або певну якість (наприклад, глибока ніч, глибока осінь).

Приклади вживання слова

глибокий

Приклад 1:
Тут б’є, із надр прорвавшись, джерело похмілля, як вітру стовп, знялась музика звідси, і змії, мов смички, сичать на струнах зілля, їм труби пнів із уст землі дають глибокий відзив. Від співу місяць стерся, мов зужитий шеляг, заник, змінився в млу, а може, в квіття віддих, та не дають його шукати в рвійних трелях розприслі соловейки — і не видно сліду.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
‑рвучко подається наперед Донна, аж її пшеничнi патлi, зметнувшись, спадають у глибокий вирiз светра.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
На ній була чорна сукня за модою XVII століття, вузька перетята талія, широка спідниця, глибокий прямокутно вирізаний корсаж, що в рамці з білого мережива одкривав опуклі груди, і голова на високій шиї виростала, як квітка, над чорними пишними буфами рукавів. Вона співала романси, співала гнучким і глибоким голосом, співала про любов.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

More posts