гид

1. Особа, яка супроводжує туристів чи екскурсантів, показує їм визначні місця, розповідає про пам’ятки, історію, культуру тощо.

2. Посібник (книга, брошура, карта тощо), що містить відомості про певну місцевість, музей, маршрут і використовується для орієнтування чи ознайомлення.

3. (переносно) Той, хто вказує шлях, напрямок у розвитку; провідник у певній сфері діяльності чи галузі знань.

Приклади:

Приклад 1:
Так мені тут ос­то­гид­ло! Діждали вес­ни.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Так як тут бу­ло па­ну суд­ден­ку стер­пi­ти, що пiс­ля та­кої бi­ди прий­шла ба­бу­ся, та ще й та­ка, що гид­ко скiп­ка­ми узя­ти, та й на над ним кеп­кує. Вiн би, ка­жу, пот­ро­щив би її на шмат­ки, як ста­рий дер­кач, так йо­му дух за­пер­ло, i вiн не зду­жа i по­во­ру­ши­тись, а во­на тим ча­сом i ка­же:.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”