1. (в біології) здатність деяких організмів (наприклад, рослин, грибів, бактерій) рости в горизонтальному напрямку або залишатися під поверхнею ґрунту.
2. (у психології) глибока емоційна прихильність людини до певного місця, краю або ландшафту, почуття духовного зв’язку з конкретною територією.