відлуння

Приклад 1:
— мимоволі вихопилося в Федора, який ступив уперед, сліпнучи від трубного відлуння, яке вогняним кущем вихитнулося й пішло від його слів по всьому місту, ніби це вимовив не він, а його немічним горлом озвався весь уярмлений український народ, що його нечистий єдинонеділимними лабетами старшого брата (а хіба Каїн не старший брат? Вічно ці старші брати!)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
²ÃÎÐ ÊÀËÈÍÅÖÜ Ç²ÁÐÀÍÍß ÒÂÎÐ²Â Ó ÄÂÎÕ ÒÎÌÀÕ ²ÃÎÐ ÊÀËÈÍÅÖÜ ÒÎÌ 2 ÍÅÂÎËÜÍÈ×À ÌÓÇÀУДК 821.121.2—1 ББК 84.4УКР6д5 К17 Автор та видавництво висловлюють щиру подяку Миколі Гориню та Миколі Мудрикові за сприяння у виданні ISBN 966д8408д57д8 © І. Калинець, 2004 ISBN 966д8408д59д4(2) © Дизайн,макет «Факт»,2004 ѲÒÎÃËßÄ ÑÂßÒÎÂÈÒÀ ʲÒÅÍÜ-ÆÎÂÒÅÍÜ 19737~ ²ÄËÓÍÍß ²ÌÅͲ ~ відлуння твого імені я вчув між високими берегами юності і своїм христовим віком хто ж ти насправді любов поезія омана ~ аж тепер маю право на тебе пречисту на твоє незганьблене тілона твої ще не обмацані слова бо все інше я залишив далеко та вседтаки не далі ніж на віддалі світлових літ отієї червоної зорі серця ~ тільки з нашим відходом минуле заберемо безповоротно тепер втішаймося що не все ще обірвалося як промінь воно продовжується як знеможений поцілунок І. Калинець. Невольнича муза ~8 ~ він не завмер на вустах він тільки притих втомлений як істота він також обдарований серцем яке не витримує такого безконечного болю ~ хто ти без’язика котра живеш у царстві великої мовчанки чому так треба берегтися твого голосу чи ти щось маєш від сумління Світогляд Святовита 9~~ підстереже нас визволення мови від несподіванки онімієм задля цієї краплі води задля цієї краплі вина задля цієї краплі крові ми так довго мовчали задля цієї невимовної мови ~ одного разу я забув якесь одно слово потім я забув речення в якому було те слово потім я забув оповідання в якому було те речення І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”