вівчар

1. Той, хто пасе вівці; пастух овець.

2. Порода службових собак, виведених для охорони та випасу отар; вівчарка.

3. Рід птахів родини вівчарових (лат. Sylvia), невеликих співочих птахів, поширених у Європі та Азії.

Приклади:

Приклад 1:
— підганяє ззаду вівчар. Вівці ліниво згинають коліна, тремтять на тонких ніжках і трусять вовну.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”