врівноваженість

Врівноваженість — властивість за значенням прикметника «врівноважений»; стан стійкої психологічної рівноваги, спокою, здатність контролювати емоції та зважено приймати рішення.

Врівноваженість — збалансованість, гармонійне співвідношення між частинами чого-небудь, наприклад, у конструкції, художньому творі тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Вони так вважають, ібо їх вводить в оману спокойствіє та врівноваженість ігроцкіх фізіономій, зави­ сающих над доскою рітуальними каменюками. Да і руки-ноги шах­ матних ігроков під час партії перебувають під строгим контролем центральних нервових систем.
— Невідомий автор