еліпсис

[ɛlipsɪs] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Стилістична фігура (або синтаксична конструкція) в мовленні, при якій один або кілька членів речення, легко відновлюваних з контексту, пропускаються для надання вислову динамічності, стислості або експресивності (наприклад: “Він — до магазину, а я — додому”).

  2. (Математика) –

    У математиці та геометрії — замкнута крива (овал), яка є перерізом конуса площиною або множина точок на площині, сума відстаней від кожної з яких до двох заданих точок (фокусів) є сталою величиною.

  3. (Лінгвістика) –

    У друкарській справі та типографіці — знак у вигляді трьох крапок (…), що вживається для позначення перерви в мовленні, незакінченості думки або пропуску в цитаті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еліпсис, р. еліпсиса, д. еліпсисові, з. еліпсис, о. еліпсисом, м. еліпсисі, к. еліпсисе

Більше записів