волання

1. Дія за значенням дієслова «волати»; гучний, наполегливий заклик, крик, прохання або молитва, часто спрямовані до когось або чогось.

2. (у переносному значенні) Сильне, пристрасне прагнення або вираження певного почуття (туги, бажання, печалі тощо).

3. (у спеціальному вживанні, перев. у множині) Назва літургійного тексту або молитовного звернення в християнській традиції, наприклад, «Волання до Єрусалиму».

Приклади:

Приклад 1:
— Точнісіньке, як у Наливайка, і побите, наче моє…» Тим часом під срібне і довге, як павутина, волання муед-зина розплющив очі і Наливайко. Він опритомнів, відчув, що живий, що губи сушить повітря, та де він тепер — не збагнув.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”