волапюк

[ʋolɑpjuk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Штучна міжнародна мова, створена в 1879 році німецьким католицьким священиком Йоганном Мартіном Шлейєром; характеризується спрощеною граматикою та словниковим запасом, що ґрунтується переважно на коренях європейських мов.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно — незрозуміла, штучна, сплутана мова або нагромадження слів; безглузда, незв’язна розмова або текст.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волапюк, р. волапюку, д. волапюкові, з. волапюк, о. волапюком, м. волапюкові, к. волапюку

Більше записів