внучка

1. Донька сина або доньки щодо їхніх батьків.

2. (переносно) Представниця молодшого покоління, нащадок у широкому розумінні (часто вживається зі зневажливим відтінком).

Приклади:

Приклад 1:
Я тоді гірко жартувала, що в нашій родині «не репресованою» залишилася тільки моя трирічна внучка. Тричі подавали ми заяви на одруження (відмовитися від цієї — явно провальної!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”