Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова виїжджати; від’їзд, відправлення кудись з якогось місця (особливо на транспортному засобі).
2. Місце, через яке виїжджають; вихід, виїзний отвір (наприклад, з території, з будівлі).
3. У спорті (зокрема у фехтуванні) — різкий напад, випад уперед.
4. У техніці — частина механізму або пристрою, що виступає назовні або призначена для з’єднання з чимось.
Приклад 1:
Болісна реакція на виїзд за кордон друзів і знайомих. Втеча вимушена, але таки втеча… Дай Вам Бог с корней до крон Без беды в отрыв собраться.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Навіть легальні гасла STOP обіцяють не зупинку, а контрольовані в’їзд-виїзд. Навіть реклами «Останнього спочинку» гарантують не кінцеве пристановище, а тільки якісне упакування для переселенця на той світ.
— Невідомий автор