1. (техн.) Призначений для обробки матеріалів (металів, напівпровідників тощо) шляхом електричної ерозії — руйнування поверхні електричними розрядами; стосовний до такого способу обробки.
2. (техн.) Стосований до корозії (руйнування) металевих конструкцій, викликаної блукаючими струмами, наприклад, від рейкового транспорту або систем заземлення.