Древослів

Словник Української Мови

вишкребок

[ʋɪʃkrɛbok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Те, що вишкребено, зіскребено з чогось; залишки, рештки чогось.

  2. (Медицина) –

    Розм. Про людину або тварину, які мають нездорову, кволий вигляд; худорлява, слабка істота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вишкребки, р. вишкребка, д. вишкребкові, з. вишкребок, о. вишкребком, м. вишкребкові, к. вишкребку

Більше записів