вихователька

1. Жінка, яка займається вихованням дітей, формує їхню особистість, моральні якості та світогляд; педагог.

2. Посада в дошкільному навчальному закладі (яслах, дитячому садку), особа, яка професійно доглядає за малолітніми дітьми, організовує їхнє навчання, розвиток та дозвілля.

3. (заст.) Наставниця, гувернантка, яка виховувала дітей у приватному домі.

Приклади:

Приклад 1:
Не можна, звичайно, на діла їхні безоглядно здаватись, бо філософ Шопенгауер, при­міром, дуже полюбляв, щоб йому жінки руки цілували, вітаючи на шляху песимізму, богорівний Будда, кажуть, з обережності помер, у мораліста Руссо, що трактував про виховання, була прибільшена цікавість до тієї части­ни свого тіла, по якій вихователька його карала, мудрий Сократ у прихильності до учнів сво­їх виявляв надзви­чайну ніжність, особливо до вродливих та струн­ко збудо­ваних, і багато інших славетних мужів, окраса нації своєї та людськості, мали різні прикрі чудноти, негідні ні їх, ні високої їхньої науки, але коли цей — випадковий, безперечно! — бруд із них зчистити, тоді приклади до наслідування лишаться бездоганні.Жодна думка не спадає раптом, найдрібніша з них таку праісторію за лаштунками свідомості має, що треба бути дуже терплячим, щоб докладно з’ясувати шляхи її розвит­ку.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”