1. Властивість або стан за значенням прикметника “високорослий”; здатність рослин досягати великої висоти, один із важливих біологічних і господарських ознак сільськогосподарських культур та дерев.
2. (у лісівництві та рослинництві) Сукупність високорослих рослин, дерев; ділянка лісу, саду або поля, зайнята такими рослинами.