випікання

1. Дія за значенням дієслова випікати — приготування їжі (переважно хлібобулочних, кондитерських виробів) шляхом нагрівання в печі або духовці до стану готовності.

2. Результат такої дії — вироби (хліб, тістечка, коржі тощо), що були випічені.

3. Технологічний процес у промисловості (хлібопекарській, керамічній, металургійній тощо), що полягає у обробці матеріалу високою температурою для надання йому певних властивостей.

Приклади:

Приклад 1:
Склад приміщень визначається санітарними нормами та включає, наприклад, приміщення для обробки яєць, для приготування тіста з відділком просіювання борошна, розділки тіста та випікання виробів тощо. Устаткування кондитерського цеху охоплює просіювачі, тістомісильні та збивальні машини, конвекційні пічки, сушильні шафи тощо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”