ганяти

1. Переслідувати когось, щоб зловити, наздогнати або змусити втікати; проженувати.

2. Примушувати когось швидко рухатися, поспішати; підганяти.

3. Постійно посилати когось кудись з дорученнями, турбуючи, непокоїчи.

4. Розмовне. Їздити, пересуватися кудись (часто швидко або без конкретної мети).

5. Розмовне. Постійно змушувати когось виконувати якусь роботу, обтяжувати примусовими дорученнями.

6. Розмовне. Швидко обертати, крутити щось.

7. Розмовне. Граючи в ігри (наприклад, у футбол), активно вести м’яч, передавати його партнерам або рухатися з ним.

Приклади:

Приклад 1:
Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! Та хто ганяє?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
А де ти? Тут я,мамо. А чи не годi вже того грання? Все грай та грай, а ти, робото, стiй! Яка ж робота? Як – яка робота? А хто ж обору мав загородити? Та добре вже, загороджу, нехай-но. Коли ж воно, оте “нехай-но”, буде? Тобi б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! Та хто ганяє? Бидло ж я пасу, а помагає. Одчепися з такою помiччю! Сами ж казали, що як вона глядить корiв, то бiльше дають набiлу. Вже ж – вiдьомське кодло! Немає вiдома, чим вам годити! Як хату ставили, то не носила вона нам дерева?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
А може, тобі просто час надійшов по лісі ганяти — і байдуже, за ким саме, чи за X, чи за У?.. А може, навпаки, куди не кинь тебе, тільки цієї шукатимеш… В усяких умовах… усюди… Випробуй себе, зваж, розваж!
— Тютюнник Григорій, “Вир”