гамір

1. Гучний, невпорядкований шум від голосів, криків, галасу, часто викликаний суперечками, сваркою або жвавою розмовою багатьох людей.

2. Загальний шум, гомін, що виникає від суміші різноманітних звуків (наприклад, у вулиці, у приміщенні з натовпом).

3. Перен. Суперечка, сварка, сутичка, гучний конфлікт.

Приклади:

Приклад 1:
В шум, гамір, і зойки, і в жалісну веселість скрипки врізувався спів Івана і старого Михайла. Той спів, що його не раз чути на весіллях, як старі хлопи доберуть охоти і заведуть стародавніх співанок.
— Зеров Микола, “Камена”