1. У геодезії та картографії — уявна лінія на небесній сфері, що є перетином сфери з вертикальною площиною, яка проходить через точку спостереження та заданий напрямок (наприклад, на світило); використовується для визначення азимуту.
2. У астрономії — одна з двох точок перетину математичного горизонту з вертикалом світила; точка, в якій промінь, спрямований на небесне тіло, перетинає горизонт.