1. Процес утворення галузей, відгалужень; розгалуження, розгалужування.
2. (У біології) Спосіб розгалуження стебла або кореня рослини; тип побудови рослинного організму, що характеризується певним порядком відходження бічних осей від головної.
3. (У техніці) Розподіл, відведення частини чого-небудь (наприклад, електричного струму, потоку рідини) у бічну гілку системи.