1. Представник християнської релігійної течії, що виникла у XII столітті в Ліоні (Франція) засновника П’єра Вальдо; вальденси проповідували апостольську бідність, відкидали церковні таїнства та ієрархію, зазнавали переслідувань інквізиції.
2. Послідовник сучасної протестантської церкви, що походить від середньовічних вальденсів, поширеної переважно в Італії та Південній Америці.