газда

1. Власник, господар (переважно про заможну людину, землевласника); хазяїн.

2. Форма звертання до чоловіка, що виражає повагу (аналогічно до “пан”, “добродію”).

3. У карпатському регіоні — заможний селянин, власник великого господарства.

4. У історичному контексті — феодал, землевласник у деяких слов’янських країнах (наприклад, у Словаччині).

Приклади:

Приклад 1:
Газда хати жалівся, що жид йому 4 роки не платить за хату. Я розпитував про краєві суди, до котрих належать подібні справи, і прийшов до того, що на Угорщині нема навіть такого захисту для бідних людей, який все-таки дають мирові суди в Росії, а до того всі процеси ведуться на мадярській мові, котрої слов’яни не розуміють… Скарги обсипали мене; їх говорили так, мовбито я мав силу рішати їх.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”