1. У філософії та літературознавстві — художній прийом або концепція, що полягає в наданні неживим предметам, абстрактним поняттям або силам природи рис людської особистості, внутрішнього світу, голосу або поведінки; втілення, персоніфікація.
2. У релігійному та міфологічному контексті — уявлення божества, духу або вищої сили в антропоморфній, людськоподібній формі; наділення їх конкретним образом, характером або іменем.