1. (у суднобудуванні) Пов’язаний з метацентром — точкою перетину лінії дії сили плавучості з площиною симетрії судна при його малих нахилах; що стосується поперечної або поздовжньої остійності плавучого засобу.
2. (переносно, про підхід, методологію) Такий, що розглядає явище, культуру чи систему не з внутрішньої, а з зовнішньої, глобальної або надсистемної точки зору; що виходить за рамки власного центру для аналізу в ширшому контексті.