простінок

1. В архітектурі та будівництві — ділянка стіни між двома суміжними вікнами або між вікном і кутом будівлі.

2. У поліграфії та верстці — внутрішнє поле сторінки, простір між двома колонками тексту або між текстом і згином (коридором) у розгорнутій книзі.

3. У переносному значенні — проміжок часу між двома подіями, перерва, інтервал.