просерень

1. (діал., рідк.) Невеликий, міцний дерев’яний кілок, штир або клин, що забивається в щілину для її розширення або як тимчасове кріплення.

2. (перен., розм., експрес.) Про людину: той, хто поводиться нерозумно, незграбно, робить дурні помилки; невдаха.

Приклади вживання слова

просерень

Приклад 1:
І зараз в горщечок наклала Відьомських разних-всяких трав, Які на Костянтина рвала, І те гніздо, що ремез клав: Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію, Любисток, просерень, чебрець; І все се налила водою Погожою, непочатою, Сказавши скількось і словець. Горщок сей черепком накрила, Поставила його на жар І тут Енея присадила, Щоб огоньок він роздував; Як розігрілось, зашипіло, Запарилось, заклекотіло, Ворочалося зверху вниз; Еней наш насторочив уха, Мов чоловічий голос слуха, Те чує і старий Анхіз.
— Самчук Улас, “Марія”