муму

1. Власна назва собаки з однойменної повісті І. С. Тургенєва, символ безмовної відданості та трагічної покори.

2. (перен.) Про людину, яка беззавітно слухається когось, виявляє повну покірність, часто сліпу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Шириною дифракційного макс и- муму на екрані E називають відстань між двома найближчими до нього дифракці й- ними мінімумами. Ширина максимуму нульового п о- рядку дорівнює відстані між двома мін і- мумами першого порядку, тобто a2l λ= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: t.d. () |