1. Який стосується прожитку, тобто мінімального рівня доходу або засобів, необхідних для забезпечення життєвих потреб людини чи сім’ї.
2. Який визначає або встановлює цей мінімальний рівень (наприклад, про мінімум, розмір).
прожитковий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Страшенно хотілося б десь знайти нехай завалященьку вежу із слонової кості і, зачинившись там, спробувати хоч трохи заповнити прогалини у знаннях, які стали просто загрозливими за понад два десятиліття мого наукового «нежитія», коли всі сили йшли на те, щоб заробити якийсь прожитковий мінімум на своїх видавничих «галерах», зберігши при тому чисте сумління й прямий хребет… Та розумію, що це нереально. І веж таких у нашому передринковому Вавілоні, мабуть, уже немає (якщо хтось знає щось таке, прошу повідомити!).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |