бідняга

1. Людина, що перебуває в скрутному, злиденному становищі; нещасна, бідна людина.

2. (У звертанні або при згадці) Вираз співчуття, жалі до когось; нещасний, бідолашний.

Приклади:

Приклад 1:
В запалі налетів на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга, Порхне душа на другий бік; Видючой смерті він боявся, Енея у ногах валявся, Просив живцем в неволю взять, Но сей, коп’єм наскрізь пробивши І до землі врага пришивши, Других пустився доганять. Тут на бігу піймав за рясу Попа рутульського полку, Смертельного завдавши прасу, Як пса, покинув на піску.
— Самчук Улас, “Марія”