пустодзвін

1. Рослинний вид з родини дзвоникових (Campanula patula), поширений на луках та узліссях, що має розлогу волоть блідо-фіолетових дзвіноподібних квіток.

2. Переносно: про людину, чиї слова, обіцянки або вчинки не мають реального змісту, ваги або наслідків; балакун, легковажна людина.