страдний

1. (у граматиці) Позначає дієсловольну форму, що виражає дію, спрямовану на підмет, або стан підмета внаслідок дії іншої особи чи предмета (наприклад, страдний стан дієслова, страдний зворот).

2. (застаріле) Пов’язаний зі страдою, стражданням; сповнений мук, тяжких переживань.