1. Дія за значенням дієслова “буркотіти” — невиразне, глухе, часто незадоволене говоріння під ніс, крізь зуби або в бороду; бурчання, бурмотання.
2. Звуки, що виникають під час такої дії; невиразні, глухі звуки, що нагадують мурчання або неголосне говоріння.
3. Переносно: глухе, неперервне джерення, дзюрчання (наприклад, води в струмку).