Словник Української Мови
Буква
1. Хімічна сполука, трисульфід сурми (Sb₂S₃), що зустрічається в природі у вигляді свинцево-сірого мінералу з металевим блиском; антимоніт, сірчистий сурм’ян.
2. (у техніці, іст.) Термін, що вживався для позначення металевої сурми (стибію).