будько

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка з особливими рисами характеру або зовнішності, пов’язаними зі словами “будити”, “буйний” або “буда” (споруда для виварювання поташу).

2. У місцевій топоніміці або неофіційному вживанні — можлива назва місцевості, урочища або невеликого поселення, історично пов’язаного з будівництвом або певним промислом (наприклад, випалюванням вугілля, поташним виробництвом).

Приклади:

Приклад 1:
По­ба­чи­те… Вид­но вже – відкіль вітер віє… – Поки хвалько нах­ва­литься – будько на­бу­деться!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”