Значення
-
Ушкуйник — учасник озброєного загону новгородських дослідників, торговців та найманців (XIV–XV ст.), які здійснювали далекі походи на спеціальних човнах (ушкуях), часто з метою торгівлі, колонізації або військових набігів.
-
Ушкуйник — розбійник, грабіжник, який діяв річковими шляхами; пірат (у розмовній мові та історичному контексті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ушкуйник, р. ушкуйника, д. ушкуйникові, з. ушкуйника, о. ушкуйником, м. ушкуйникові, к. ушкуйнику