1. Ушкуйник — учасник озброєного загону новгородських дослідників, торговців та найманців (XIV–XV ст.), які здійснювали далекі походи на спеціальних човнах (ушкуях), часто з метою торгівлі, колонізації або військових набігів.
2. Ушкуйник — розбійник, грабіжник, який діяв річковими шляхами; пірат (у розмовній мові та історичному контексті).