1. Пов’язаний з філософським ідеалізмом — напрямом у філософії, що вважає первинним істинним буттям ідею, дух, свідомість, а матеріальний світ — вторинним, похідним або ілюзорним.
2. Характерний для філософських систем, що ґрунтуються на принципах ідеалізму.
3. (У переносному значенні) Відірваний від практичного життя, надмірно абстрактний, схильний до мрійливості та теоретизування.