братчик

Приклад 1:
А котрий наш братчик сентиментальніший, то той, нагадавши собі на чужині рідну пісню, де є слово «любисток» та «зозуленька», зможе й заплакати — отак само, як отой грек. Спитайте ж його, чого плаче, то скаже знов так само, як грек: «Прилетіла пташина, не знаю, як вона буде по-вашому, сіла коло трави, не знаю як по-вашому, та й знов полетіла на Вкраїну… По-вашому — нічого не виходить, а по-українськи — дуже жалісливо…» Та хоч би він і з найбільшою научною точністю пояснив, що «любисток» — то levisticum officinale, а «зозуленька» — то cuculus, так хіба хто його зрозуміє?..
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Лежать собі і вже ні об чім не думають; а наш братчик терпи! Думай собі та гадай, та нічого не видумаєш.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Та як нема божої волi, так наш братчик, хоч з десятю головами, нiчого не зробить! — Так моїй Марусi не животiти?
— Самчук Улас, “Марія”